Наша Україна: поділля - кулінарні цікавинки

Як смакує Вінниччина?

Wed, 29 May 2024 09:06:00 +0000

Гастрородзинки Вінницької області.

Передусім Вінниччина славиться найсмачнішим у світі салом. Вінницьке сало — кулінарний бренд Поділля. Утім не єдиним ним Вінниччина може приємно здивувати своїх гостей. Ніде більше не скуштувати справжньої годзі, тиманівської каші й голубців часів королеви Бони. Лише вінницькі господині знаються на тому, як змусити звичайнісіньку картоплю смакувати вишукано, а деруни зробити справжнім кулінарним шедевром.

Обережно: після прочитання нашої збірки вінницьких гастрородзинок у вас може прокинутися аппетит або непереборне бажання відвідати Вінницю.

Годзя

Годзю, годзь або борщ без буряка на Вінниччині готують ще з XVIII століття. Без цієї страви не обходиться жодний поминальний чи весільний обід. На весіллі годзю варять на другий день. Подається також під час Різдва, на Святвечір.

Рясна, густа й ситна годзя є доволі специфічною стравою й дещо нагадує своєрідне овочеве рагу. Її навряд чи вдастся знайти у закладах Вінниці, оскільки готують годзю переважно сільські господині.

Основні складові цієї страви — картопля, капуста, цибуля, морква, квасоля й солені огірки. Крім того, вінничани люблять додавати туди гриби, селеру, червону капусту, томати, перець і м'ясо. Найсмачнішою є годзя, зварена на свинячих чи яловичих ребрах. Водночас у селах Немирівського району більш популярна пісна годзя.

Для приготування цієї страви обов'язково розпалювали піч, де годзя потроху доходила цілу ніч. За раз вінницькі господині зазвичай варять чотири-п'ять літрів годзі. Заведено вважати, що годзя наступного дня смачніша.

Тиманівська каша

Тиманівська каша або, як її називають — засипана капуста, складна у приготуванні і вимагає щонайменше чотири години часу. Готують її з квашеної капусти, пшоняних круп і сметани, іноді — з додаванням яєць. Зазвичай її подають на поминальних обідах і весіллях.

Ця смачна, поживна, корисна й ідеально збалансована страва відома ще з козацьких походів. Сьогодні — об’єкт нематеріальної культурної спадщини однойменного мальовничого села Тиманівка Тульчинського району.

Тамтешні жителі навіть цілий фестиваль зробили, щоб частувати цією кашею —
і не лише нею. Патріотичні тиманівчани навколо каші зробили фантастичне за енергетикою дійство, на якому зібрали й інші легенди з навколишніх сіл, про них — далі.

Деруни з Дранки

Дранка — це старе, крихітне село поряд із Тиманівкою. Проживають там не більше тисячі людей. Заповзяті сільські господині з Дранки із простих дерунів зробили справжній кулінарний шедевр. Їх там готують і з грибами, і з м’ясною підливкою, і з сирною начинкою, і з зеленню.

Деруни з Дранки не дарма потрапили до переліку гастрородзинок Вінничини. Все ж, ці деруни смакують неповторно. Надзвичайно тонкі, ніжні, хрумкі й дивовижно жирні — місцеві господині у приготуванні не жаліють топленого масла та шкварок, а подають традиційно з домашньою, густою сметаною.

Нині з'їсти деруни можна ледве не в кожному закладі слов'янської кухні. Втім, саме деруни з Дранки скуштувати можна лише завітавши до місцевих господинь у Дранці, а також подекуди у Тиманівці та Тульчині.

Голубці часів королеви Бони

Голубці часів королеви Бони зовсім не схожі на звичайні голубці. Ця страва має історію і унікальний смак.

Рецепт дуже незвичайний, бо ці голубці насправді — свинячі ребра, обвалені в сухому пшоні й загорнуті у квашені листки капусти. Традиційно страву томлять у печі протягом двох годин і подають зі сметаною.

Поговорюють, ця страва особливо полюбилася італійській принцесі, польській королеві Боні Сфорца, через що голубці отримали таку назву.

У XVI столітті королеві дарували поселення Рів, зараз — вінницьке село Чемериси-Барські. Саме з того горба у 1532 році Бона Сфорца оглянула місцевість і вирішила створити місто Бар — на честь свого рідного італійського Барі.

Для барчан Бона не лише польська королева, а засновниця їхнього міста. Між собою вони називають її талановитою бізнесвумен, котра вправно домовлялася зі шляхтою, міщанами, розвивала торговельні шляхи, будувала мости, здійснила аграрну реформу. Та крім підприємницьких навичок, Бона залишалася жінкою, котра любила смачну та вишукану кухню. На Поділля вона привезла не лише нові рецепти страв з прянощами та овочами, а й привчила селян до культури споживання їжі, етикету і манер під час трапез.

Тамтешні мешканці донині люблять і поважають королеву Бону. Жительки Барської громади навіть заснували жіночий клуб Бони Сфорца та вивчають вплив королеви на культуру й кухню Поділля уже кілька років поспіль.

Голубці часів королеви Бони готують до урочистих подій і скуштувати цю страву можна як делікатес. Відшукати її складно, адже рецепт через покоління зберегли лише деякі місцеві бабусі.

Втім, цей та інші старовинні рецепти зібрала місцева жителька Оксана Бас, яка в 2020 році виграла грант на заснування «Кухні королеви Бони» — домашнього крафтового ресторану на горі Бони Сфорци, що на околиці Бару. Саме там охочі можуть скуштувати голубці часів королеви Бони та інші старовинні гастровізитівки Вінниччини.

Ямпільський білий борщ і білий вінегрет

Вінничани особливо хвалять свій борщ. Одного разу, маючи діалог з місцевим, я запитала: «Чим їжа на Вінниччині відрізняється від інших регіонів?». Дещо поміркувавши, він відповів: «Салом і борщем — там вони неповторні». Вінничанин особливо хвалив борщ з рідного регіона за те, що він насичений, густий і має «набагато більше м'яса».

Втім, ямпільський борщ зовсім не схожий ні на звичний для нас червоний чи зелений борщ, ні на той, що прославляв вінничанин.

Назва цієї страви, як ви вже могли зрозуміти, пішла з Ямпільщини — місцевості, багатої на білий колір своїх вапнякових скель, стін старовинних хат, піни швидкого Дністра й білого пилу сільських доріг.

Рецепту білого борща з Ямпільщини понад три сотні років. Готують його з цукрового буряка та квашеної капусти. Вінничани також люблять додавати до ямпільського білого борщу квасолю та гриби, а бульйон часто варять на свиних реберцях. Подають страву традиційно зі сметаною.

Білий борщ поширений на Поділлі, готують його зокрема й на Хмельниччини. Однак і там ця страва має свої особливості. На Хмельниччині білий борщ готують із сухофруктами та копченими грушами, адже цей край славиться своїми сушеницями.

А білий вінегрет — страва проста й геніально смачна водночас. До неї входять квасоля, квашена капуста, печена або відварена картопля, печений пастернак, біла цибуля й запашна соняшникова або рижієва олія.

Картопля по-уланівськи

Картопля по-уланівськи, мабуть, одна з найпростіших страв, яка стала брендом Вінниччини та Поділля ще в радянські часи. Нині картопля по-уланівськи — офіційно об'єкт нематеріальної культурної спадщини Вінницької області.

Мешканці Уланівської громади, де й народилася страва, навіть присвятили картоплі цілий гатсрофестиваль, де готують близько 500 кілограмів картоплі.

Фестиваль картоплі по-уланівськи в селі Уланів Хмільницького району Вінницької області / Суспільне Вінниця

Смажена картопля від Глафіри Василівни Дорош у 1947 році врятувала кар’єру обласного начальства, а сьогодні її рецепт у меню ресторанів по всьому світі. Картоплю по-уланівськи їдять і в США, Ізраїлі, Канаді.

Історія її проста і водночас дивовижна. Місцевий голова колгоспу був в опалі у районного керівництва. Щоб його дискредитувати, з московської газети запросили кореспондента для написання розгромної статті.

Несподіваного столичного гостя треба було задобрити вечерею і посланець від голови колгоспу звернувся до сільської кухарки Глафіри Василівни, яка готувала їжу для колгоспників, що працювали в полі.

Візит столичного гостя був позаплановим, тож довелося Глафірі готувати їжу з того, що залишалося під руками. Не довго думаючи, кухарка взяла невикористану почищену картоплю, порізала кожну бульбу на чотири скибочки, кинула у киплячу олію, добре посмажила, додала часникового соусу, що лишився від пиріжків з горохом і подала на стіл. Гість залишився у захваті, щиро подякував господині та поїхав геть.

Нічого поганого в селі московський кореспондент не побачив, а позаяк мусив щось писати, тож вирішив поділитися захватом від страви, якою його пригостила подільська кухарка. Після промоції у центральній пресі Глафіру викликали до Москви, щоб вона презентувала свою авторську страву, і пропонували залишитися працювати в їдальні Верховної Ради СРСР. Утім, жінка відмовилася й залишилася в рідному Уланові.

За свою нехитру страву, зроблену нашвидкуруч, сільська кухарка Глафіра Дорош 11 листопада 1965 року отримала перший у СРСР орден Трудового Червоного Прапора за кулінарний винахід і здобула всесвітню відомість.

Однак свідком визнання страви об‘єктом нематеріальної культурної спадщини Вінницької області жінка так і не стала. Глафіра Дорош померла 17 вересня 2015 року.

Вінниччина — дивовижний край зі своєю унікальною історією. Багатий на мальовничі краєвиди, архітектурні пам'ятки, незвідані місцини і, звісно ж, гостинних людей та неповторні ласощі, цей край не залишить жодного гостя байдужим.

Автор: Олександра Амру

Кулінарні цікавинки та традиції Тернопільської області: рецепти та звичаї

Wed, 29 May 2024 08:56:00 +0000

Тернопільщина: де переплітаються кулінарні традиції та етнічна мозаїка

Цей край, що розкинувся на теренах Поділля, Малого Поділля та Опілля, поєднав у собі унікальну культуру, детісно переплелися українські, польські та єврейські традиції. Це багатство етносів знайшло своє відображення й умісцевій кухні, створивши неповторний колорит.

Сьогодні тернопільські кухарі бережно зберігають та вміло оновлюють автентичні рецепти, сягаючим корінням углибину століть. Їхні кулінарні шедеври стають окрасою численних гастрономічних фестивалів, що стали доброютрадицією Тернополя.

"Борщ'Їв", "Пікнік у Тернополі", "КоропФест", "Галицька дефіляда", "На кашу і каву до Тернополя" - лише деякі зфестивалів, де можна зануритися у світ тернопільської кухні.

Відомі місцеві кухарі переконані, що регіон має всі шанси стати гастрономічною столицею України. Унікальнісмаки та автентичні рецепти Тернопільщини здатні завоювати серця гурманів з усього світу.

Для іноземних гостей куштування страв з тернопільського меню стає не просто трапезою, а й захопливоюподорожжю до глибин української культури та історії. Це можливість відчути місцевий колорит, знайти спільніриси та відмінності з кулінарними традиціями власної країни.

Тернопільщина - це не просто мальовничі краєвиди, це ще й неповторна гастрономічна симфонія, де кожна страварозповідає свою історію, а кожен смак веде до незабутніх вражень.

Тернопіль: кулінарна подорож крізь століття

Тернопіль чарує не лише мальовничою архітектурою та затишною атмосферою, але й неповторнимисмаками.Досліджуючи гастрономічну історію міста, можна натрапити на дивовижні факти, які переносять нас уминуле й розкривають секрети кулінарних традицій Тернополя.

Італійський акцент: На початку XX століття італійський пармезан був неодмінним інгредієнтом багатьохстрав тернопільських ресторанів. Цікаво уявити, як поєднувалися смаки італійського сиру з місцевимипродуктами, створюючи унікальні кулінарні шедеври.
Делікатесні пироги: У меню деяких ресторанів можна було знайти вишукані пироги з устрицями. Цястрава, безсумнівно, вражала своїм ексклюзивним смаком та підкреслювала вишуканість закладів.
Борщ по-тернопільськи: Тернопільщина пишається своїми автентичними рецептами борщу, які суттєвовідрізняються від класичного варіанту. Додавання смаженого оселедця надає цій страві неповторногоколориту та підкреслює її самобутність.
"Пажиборда": оригінальний суп: З давніх джерел нам відомо про "Пажиборду" - ситний суп на м'ясномубульйоні з помідорами та капустою. Ця страва, яку тернопільці ласкаво називають "зупою", була однією знайпопулярніших перших страв у минулому.
Незвичайні кулінарні витвори: У раціоні предків тернополян можна знайти й досить незвичні страви, такіяк печеня з голуба та кайзершмарнн. Ці страви свідчать про багатство та різноманіття кулінарних традиційкраю.
Солодкі спокуси: Тернополяни завжди ласували вишуканими десертами. Начинені "цвяхами" яблука таванільне суфле чарували своїми смаками й дарували незабутні враження.

Сьогодні мандрівники мають можливість не лише поринути в історію тернопільської кухні, але й скуштуватиавтентичні страви в сучасних ресторанах міста. Про найкращі з них ми розповімо далі.

Тернопіль: гастрономічна подорож

Одним із найкращих способів познайомитися з гастрономією Тернополя є відвідування місцевих ресторанів. Осьдекілька з них, які я рекомендую:

«Клуб файного міста»: Цей ресторан пропонує широкий вибір унікальних страв, до складу яких входитьспаржа. Особливо рекомендую форель з зеленню та сметаною, телятину під грибним соусом, запеченоголосося з чіабатою та спаржу з сиром фета, мигдалевими пластівцями та яйцем.

Бар «Пасаж Адлера 13»: Тут ви знайдете не лише перлини місцевої кухні, але й страви іспанської, американської та мексиканської кухонь. Фірмовою стравою бару є 16 бургерних сетів, також тутпропонують широкий вибір сирних закусок, чізкейків та салатів.

«На небі»: Цей ресторан припаде до душі шанувальникам класичної української та західноєвропейської кухні.Особливої уваги заслуговують фірмові гарячі страви, у тому числі страви, приготовані на грилі. А ще тутможна скуштувати найсмачніші вареники з традиційною та ексклюзивною начинкою.

«Старий млин»: Це місце, де гармонійно поєднуються кулінарні традиції Тернопільщини та багатьохзарубіжних країн. Відвідати цей ресторан-музей - справжня честь для будь-якого туриста. Тут завждизатишно та смачно, а ще сюди обов'язково завітають на обід чи вечерю всі знаменитості, які приїжджають доміста.

Гастропаб «Natura»: Цей заклад стане справжньою Меккою для завзятих гурманів, які прагнуть скуштуватинайкращі страви Тернопільщини. Тут пропонують широкий вибір фірмових наїдків, приготованих заавтентичними рецептами, які неможливо знайти в інших куточках України.

Окрім ресторанів, у Тернопільській області є багато інших цікавих місць для гастро-туристів. Ось декілька з них:

«Дідо Джозеф» (село Угорськ): Ця равликова ферма пропонує гостям скуштувати маринованих равликів, печінку та м'ясо, а також придбати елітні косметичні засоби з екстрактом равликів.
«Веселі козенята» (село Хомівка): На цій екофермі можна скуштувати 6 видів твердого сиру, плавлені сири, згущене молоко, морозиво, а також познайомитися з милими мешканцями ферми - овечками, козами таіншими тваринами.
Козівська реміснича броварня (село Козова): Тут можна насолодитися свіжим пивом - міцним, світлим, гірким, фруктовим, з чорносливом, а також пивом з медом та американським хмелем.

Виноробня «Швейків» (село Швейків): Це підприємство спеціалізується на виготовленнівин, шнапсів,настоянок, сидрів та кальвадосу.
Виноробня «Father’s Wine» (село Гусятин): Тут готують вино з власноруч вирощеного винограду.

Це лише деякі з цікавих місць, які можна відвідати, подорожуючи Тернопільщиною. Кожен турист, незалежно відсвоїх гастрономічних уподобань, обов'язково знайде тут щось для себе.

Тож Тернопільщина - це не просто мальовничий край з багатою історією та унікальною культурою, це ще й справжня скарбниця для шанувальників смачної кухні. Тут можна скуштувати автентичні українські страви, познайомитися з кулінарними традиціями інших народів та відкрити для себе нові, незвичайні смаки.

Відвідуючи Тернопіль, неодмінно завітайте до одного з місцевих ресторанів, де вам запропонують фірмові страви,приготовані за автентичними рецептами. Не забудьте також про екскурсії на равликову ферму, екоферму,броварню чи виноробню, де ви зможете не лише скуштувати смачну продукцію, але й познайомитися з процесом її виробництва. А на завершення гастрономічної подорожі придбайте собі смачні сувеніри, які нагадуватимуть вам про незабутні враження від Тернопільщини.

Тернопіль - це місто, яке закохує в себе з першого погляду. І не лише своєю мальовничою архітектурою та затишною атмосферою, але й неповторними смаками. Приїжджайте до Тернополя та відкрийте для себе цей гастрономічний рай!

Автор: Дарʼя Педченко

Кулінарні Цікавинки та Традиції Хмельницької Області: Рецепти та Звичаї

Tue, 21 May 2024 13:00:00 +0000

Хмельницька область, розташована в самому серці Поділля, відома своїми унікальними кулінарними традиціями, які поєднують старовинні рецепти та сучасні техніки. У цій статті ми познайомимо вас з найцікавішими рецептами та найважливішими традиціями цього регіону.

Кулінарні Цікавинки:

Борщ із вишнями
Цей варіант традиційного українського борщу відрізняється додаванням вишень, що надає страві неповторного кисло-солодкого смаку. Борщ із вишнями популярний на свята та особливі події, і його часто подають у місцевих ресторанах.

Вергуни з маком
Вергуни — це смажені пиріжки з пухким тістом і маковою начинкою. Їх готують з особливою любов'ю, і вони є невід'ємною частиною місцевих святкових столів. Ця страва відома своєю легкістю і неповторним ароматом.

Макаран
Макаран — це традиційна страва Хмельниччини, яку готують з домашньої локшини. Особливий рецепт локшини надає страві унікального смаку та аромату. Макаран є символом завершення зими та початку весни, і його обов'язково готують на Пущення.

Найважливіші Традиції:

Колядування та Щедрування
У зимовий період колядування та щедрування є одними з найважливіших традицій Хмельницької області. Діти та дорослі ходять від хати до хати, співаючи колядки та щедрівки, бажаючи добробуту господарям. Це свято супроводжується обміном подарунків та частуваннями.

Свято Івана Купала
Відзначається на початку липня і супроводжується обрядами, пов'язаними з водою та вогнем. Молодь стрибає через багаття, плете вінки з квітів і пускає їх на воду, шукає цвіт папороті — символічний знак щастя.

Пущення

Перед початком Великого посту в Хмельницькій області традиційно святкують Пущення. Це свято супроводжується веселощами, піснями та приготуванням страв з борошна, яєць та масла, таких як вареники та пироги. У селі Балин готують особливу страву — макаран із домашньої локшини, яка є символом завершення зими та початку весни. Важливим елементом святкування є обряд «колодки», коли незаміжнім дівчатам прив'язують колодку, символізуючи необхідність знайти пару до кінця Пущення.

Кулінарні Фестивалі

У Хмельницькій області регулярно проводяться кулінарні фестивалі, де можна скуштувати традиційні страви та напої, а також дізнатися більше про місцеві кулінарні традиції. Одним з найпопулярніших є фестиваль «Подільські смаколики», який збирає кулінарів з усього регіону.

Кухня та традиції Хмельницької області — це справжнє багатство смаків, ароматів та звичаїв, що відображають історію та культуру цього регіону. Вони дивують своєю різноманітністю та унікальністю. Якщо ви ще не мали нагоди познайомитися з кулінарними традиціями Хмельниччини, обов’язково спробуйте ці страви та долучіться до місцевих звичаїв — вони не залишать вас байдужими.

Автор: Єлизавета Міщенко